Традиції святкування паски в Украині
,
Великодні традиції великодні вогні, що знаменують перемогу життя над пітьмою і смертю, місцями запалювали не тільки біля церкви, а й на пагорбах навколо села, на берегах річок або на сільській площі; і розводили їх зазвичай за допомогою «живого» вогню, що видобувається тертям з дуже сухого дерева (бо в сухому деревi нечиста сила ховається). Залишилися від священного вогню головешки дбайливо збирали і зберігали протягом року, адже великодні вуглинки, покладені під стріхи дахів, захищали двір від грози. Аналогічною і навіть більшою силою наділялися також свічки, з якими стояли пасхальну службу в церкві.
«Канунчики» – маленькі глечики з медом, які разом з великими свічками ставилися в перший день Пасхи на стіл перед образами для поминання померлих: баби при цьому міркували так, що, всі, мовляв, головні боги (образу) тут у наявності , і якщо їм запалити по свічці кожному, то вони відразу як почнуть молитися за покійничка, так вже неодмінно вимолять для нього у Господа прощення. Правда, духовенство суворо забороняло такі «кавунчики». Також на Великдень ставили великі гойдалки. Колись катання на гойдалках мало ритуальний сенс – вважалося, що воно (як і всяка дія, що зображує «підйом») стимулює родючі сили, благотворно впливає і на врожай, і на появу потомства у людей і тварин. Саме тому на гойдалках найчастіше гойдалися з Великодня до Трійці, тобто під час росту хлібів і формування нових шлюбних пар. На Великдень важливе значення мало святкове частування. Фарбовані яйця, які за давньою традицією укладали на пророслу зелень (овес, пшеницю), паска, млинці, пряники, запікали баранину, телятину.
Що то за Великдень без фарбованих яєць? Яйце у народній традиції сприймалося як символ сонця та світу (макрокосму) взагалі; воно, подібно до насіння, наділялося здатністю зберігати і передавати життя, а тому саме по собі уособлювало ідею воскресіння. З крашанкою було пов'язано велика кількість обрядів, повір’їв і звичаїв. Було поширене повір’я, що за допомогою пасхального яйця душі померлих можуть отримати полегшення на тому світлі: для цього треба лише сходити на цвинтар, тричі похреститися з небіжчиком, а потім на його могилі згодувати яйце птаху, який в подяку за це пом'яне померлого і проситиме за нього Бога.
Повсюдно заборонялося викидати (а тим більше випльовувати) шкаралупу яйця за віконце на вулицю, тому що на Світлій семиденці по землі ходить сам Христос з апостолами, і шкаралупою, з необережності, можна в нього потрапити. Втім, заборона викидати яєчну шкаралупу за вікно стосувався не тільки пасхального періоду та пояснювався різними повір’ями: подекуди вважалося, наприклад, що якщо викинути шкарлупки від яєць цілими, то русалки зроблять собі з них кораблик і будуть плавати на ньому «на зло чесному люду»; а якщо в викинутої шкарлупці накопичиться вода, то з неї може напитися сорока, і від того людина, який викинув шкаралупу, захворіє лихоманкою.
«Канунчики» – маленькі глечики з медом, які разом з великими свічками ставилися в перший день Пасхи на стіл перед образами для поминання померлих: баби при цьому міркували так, що, всі, мовляв, головні боги (образу) тут у наявності , і якщо їм запалити по свічці кожному, то вони відразу як почнуть молитися за покійничка, так вже неодмінно вимолять для нього у Господа прощення. Правда, духовенство суворо забороняло такі «кавунчики». Також на Великдень ставили великі гойдалки. Колись катання на гойдалках мало ритуальний сенс – вважалося, що воно (як і всяка дія, що зображує «підйом») стимулює родючі сили, благотворно впливає і на врожай, і на появу потомства у людей і тварин. Саме тому на гойдалках найчастіше гойдалися з Великодня до Трійці, тобто під час росту хлібів і формування нових шлюбних пар. На Великдень важливе значення мало святкове частування. Фарбовані яйця, які за давньою традицією укладали на пророслу зелень (овес, пшеницю), паска, млинці, пряники, запікали баранину, телятину.
Що то за Великдень без фарбованих яєць? Яйце у народній традиції сприймалося як символ сонця та світу (макрокосму) взагалі; воно, подібно до насіння, наділялося здатністю зберігати і передавати життя, а тому саме по собі уособлювало ідею воскресіння. З крашанкою було пов'язано велика кількість обрядів, повір’їв і звичаїв. Було поширене повір’я, що за допомогою пасхального яйця душі померлих можуть отримати полегшення на тому світлі: для цього треба лише сходити на цвинтар, тричі похреститися з небіжчиком, а потім на його могилі згодувати яйце птаху, який в подяку за це пом'яне померлого і проситиме за нього Бога. Повсюдно заборонялося викидати (а тим більше випльовувати) шкаралупу яйця за віконце на вулицю, тому що на Світлій семиденці по землі ходить сам Христос з апостолами, і шкаралупою, з необережності, можна в нього потрапити. Втім, заборона викидати яєчну шкаралупу за вікно стосувався не тільки пасхального періоду та пояснювався різними повір’ями: подекуди вважалося, наприклад, що якщо викинути шкарлупки від яєць цілими, то русалки зроблять собі з них кораблик і будуть плавати на ньому «на зло чесному люду»; а якщо в викинутої шкарлупці накопичиться вода, то з неї може напитися сорока, і від того людина, який викинув шкаралупу, захворіє лихоманкою.
У церковної-народної традиції Пасха була однією з найважливіших дат поминання померлих, і до неї, відповідно, приурочувалось безліч обрядів і повір’їв, пов'язаних з культом предків. Пояснювалося це і стародавніми землеробськими уявленнями про зв'язок померлих з молодими сходами і урожаєм, і християнською ідеєю про те, що смерть та воскресіння Христа спокутували первородний гріх і відкрили праведникам дорогу в рай.
Взято з сайту Україна - це ми! https://we.org.ua/kultura/narodnyj-kalendar/velykodni-tradytsiyi-v-ukrayini/
Комментарии
Отправить комментарий